Нашій пацієнтці Ірині всього 29 років. Ще будучи 6-річною дитиною, Ірина мала скарги на сильні болі в животі, періодичні приступи нудоти та блювання. Тоді, після обстежень, в неї діагностували тільки деформацію (загин) жовчного міхура, чим і пояснювали наявні симптоми. Такі приступи продовжувались до 15-річного віку, потім зникли.

Нещодавно дівчина проходила плановий чек-ап стану здоров’я, і раптова знахідка на УЗД неабияк здивувала лікарів. Дівчину навіть намагались переконати, що каміння все ж таки знаходиться у жовчному міхурі, а не у підшлунковій залозі. Конкременти у підшлунковій залозі – вкрай рідкісний патологічний стан, утім дуже небезпечний, оскільки становить загрозу нормальному відтоку жовчі та панкреатичних соків. В результаті захворювання може спровокувати й гострий панкреатит, й механічну жовтяницю.

На щастя, Ірині вчасно порадили звернутися до нашого Центру, до відділення хірургії підшлункової залози, лапароскопічної та реконструктивної хірургії жовчовивідних проток. Хірурги відділення мають найбільший досвід виконання операцій на підшлунковій залозі в Україні. У своїй щоденній хірургічній практиці наші фахівці надають перевагу сучасним малотравматичним органозберігаючим методикам оперативних втручань у хворих з панкреатитом та його ускладненнями.

Ірина дуже зраділа, що змогла знайти лікаря, який знав що робити у подібному кейсі. Дівчині видалили небезпечні конкременти мініінвазивно, виконали лапароскопічну операцію Фрея (поздовжню панкреатоєюностомію на виключеній петлі за Roux з висіченням тканин голівки підшлункової залози, видаленням конкрементів, санацією панкреатичних проток), забезпечивши гарний косметичний ефект та швидке відновлення після втручання.

Впродовж тижня пацієнтка перебувала під наглядом лікарів, а потім у доброму стані здоров'я виписана додому.

Фахова школа: Хронічна хвороба нирок - особливості ведення пацієнта від постановки діагнозу, до та після трансплантації нирки

Запрошуємо до участі в інтенсивному навчальному курсі, присвяченому сучасному комплексному веденню пацієнтів із ХХН — від моменту встановлення діагнозу до післятрансплантаційного супроводу.

Дата проведення: 22 травня 2026 року
Тривалість: 6 астрономічних / 8 академічних годин
Формат: дистанційно/онлайн

У програмі:
— сучасні підходи до скринінгу, моніторингу та лікування ХХН
— чіткі алгоритми направлення пацієнтів до нефролога
— підготовка до трансплантації нирки та післяопераційне ведення
— лабораторні маркери у контролі функції нирок
— роль трансплант-координатора та організація трансплантації
— юридичні аспекти та донорство
— принципи імуносупресивної терапії
— профілактика та менеджмент ускладнень

Практичний фокус:
Учасники працюватимуть із реальними клінічними кейсами, відпрацьовуватимуть тактику ведення пацієнтів, прийматимуть рішення в умовах, максимально наближених до клінічної практики.

До викладання залучені досвідчені фахівці у сфері нефрології та трансплантології, які поділяться актуальними знаннями та практичними інструментами для щоденної роботи.

По завершенню — оцінювання знань та отримання сертифікатів.

Кількість місць обмежена — обирайте навчання, яке формує впевнені клінічні рішення.

Вартість участі – 900 грн

Реєстрація https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdgVcmFjkS6iRBbWIhTHRm7UBvaoBQgYjv8NOUK4Hq6fZ2hSg/viewform

З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні пішов з життя Русин Василь Іванович — видатний український лікар та науковець, який присвятив своє життя служінню медицині.

Василь Іванович народився 26 вересня 1949 року в Ужгороді. Свій професійний шлях він розпочав після закінчення медичного факультету Ужгородського державного університету у 1973 році. Перші роки практичної діяльності провів як лікар-хірург, формуючи той фундамент клінічного мислення і відповідальності, який згодом визначив його як висококласного спеціаліста.

Його подальша кар’єра була тісно пов’язана з науковою та викладацькою діяльністю. Василь Іванович став доктором медичних наук, професором кафедри хірургічних хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету, академіком Академії інженерних наук України. Він був добре відомий як в Україні, так і за її межами, як фахівець із глибокими знаннями, високими професійними стандартами та відданістю справі.

Протягом десятиліть своєї діяльності, зокрема на посаді головного хірурга та Голови Асоціації хірургів Закарпаття, він зробив вагомий внесок у розвиток хірургії, підготовку молодих лікарів та формування наукової школи.

Василь Іванович залишиться у пам’яті колег і учнів як людина великої професійної честі, мудрий наставник і щирий, відданий своїй справі лікар.

Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, колег і пацієнтів.