Інфекційний контроль у медичному закладі — це комплекс організаційних, профілактичних та практичних заходів, спрямованих на попередження виникнення й поширення інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги серед пацієнтів, медичного персоналу та відвідувачів. Кінцевою метою є забезпечення комфортного та безпечного простору для пацієнтів та співробітників Центру.

Що включає інфекційний контроль?

1. Гігієна рук - основний та найефективніший захід.Включає:

• миття рук з милом;

• обробку спиртовмісними антисептиками;

• дотримання «5 моментів гігієни рук» (за ВООЗ).

2. Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) Маски, рукавички, халати, захисні окуляри – відповідно до виду контактів і ризику інфікування.

3. Контроль роботи стерилізаційних відділень.

• належна обробка інструментів;

• дезінфекція поверхонь, обладнання, палат.

4. Контроль за належним поводженням з біологічними матеріалами.

Правильний збір, транспортування та утилізація медичних відходів, гострих предметів, крові та інших біоматеріалів.

5. Заходи щодо профілактики інфекцій, пов’язаних із медичними процедурами

• поділ «чистих» і «брудних» зон;

• маршрутизація пацієнтів з інфекційними захворюваннями;

• попередження катетер-асоційованих інфекцій.

6. Навчання персоналу.

Регулярні тренінги з актуальних протоколів, оцінка навичок, аудит дотримання правил.

7. Моніторинг та епіднагляд

Збір даних про випадки інфекцій, аналіз причин, впровадження коригувальних заходів.

Навіщо потрібен інфекційний контроль?

1. Знижує смертність та ускладнення серед пацієнтів.

2. Захищає персонал від професійних інфекцій (ВІЛ, гепатити, туберкульоз тощо).

3. Підвищує якість медичної допомоги.

4. Зменшує витрати закладу на лікування ускладнень.

До нашого Центру звернувся 78-річний Валентин Іванович, мешканець міста Світловодськ Кіровоградської області.

У місцеву лікарню він потрапив після появи різкого ниючого болю в нижній частині живота, а також в ділянці нирок й кульшових суглобів. Больові відчуття виникли раптово після прийняття гарячого душу. Під час проходження обстеження лікарі виявили аневризму черевного відділу аорти, у зв’язку з чим пацієнта було терміново направлено до Центру хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

Після повторного КТ дослідження в нашому Центрі було діагностовано, що аневризма досягла критичних розмірів понад 10 см, відбувся розрив задньої стінки. Це спричинило виникнення крупної заочеревинної гематоми, що становило безпосередню загрозу життю хворого. Пацієнта було оперативно прооперовано командою судинних хірургів – виконано резекцію аневризми черевної частини аорти та лінійне алопротезування аорти.

Уже в післяопераційному періоді у пацієнта відзначалося значне покращення стану: біль у нижній частині живота та інші симптоми зникли.

Валентин Іванович дуже вдячний команді фахівців Центру та відзначив турботу й людяність усіх лікарів.

Ми цінуємо довіру кожного пацієнта та продовжуємо забезпечувати високоспеціалізовану медичну допомогу на найвищому рівні.

Неврологія як окрема галузь медицини сформувалася у XIX столітті на основі накопичення морфологічних та фізіологічних знань про нервову тканину. Хоча опис окремих неврологічних синдромів зустрічається ще у працях Гіппократа, Галенa та Авіцени. Вагомий внесок у розуміння механізмів рефлекторної діяльності зробили праці І.П. Павлова, які стали фундаментом сучасної нейрофізіології.

У світовій медичній спільноті традиція відзначати День невролога стала важливим елементом підтримки та акцентування суспільної уваги на важливості своєчасної діагностики та інноваційних підходів у лікуванні неврологічних захворювань. А також має за мету сприяти розвитку міждисциплінарної взаємодії неврологічної служби з нейрохірургією, психіатрією, реабілітологією та суміжними напрямами.

Неврологи працюють із широким спектром патологій — від гострих судинних порушень (інсульт), нейродегенеративних і демієлінізуючих процесів (хвороба Альцгеймера, Паркінсона, розсіяний склероз) до периферичних нейропатій та порушень нейром'язової передачі. Високотехнологічна діагностика, включаючи нейровізуалізацію, електрофізіологічні методи та молекулярно-генетичні дослідження, вимагає від фахівців глибоких знань та постійного професійного розвитку.

Саме тому День невролога — це не лише професійне свято, а й нагадування про ключову роль неврологічної науки у збереженні когнітивного, рухового та сенсорного здоров’я населення.