Трансартеріальна хіміоемболізація пухлин

Трансартеріальна хіміоемболізація – ендоваскулярна методика закупорки артерій, які живлять пухлину, спеціальним матеріалом з протипухлинним препаратом. Метод поєднує лікувальні ефекти емболізації і регіонарної хіміотерапії: знекровлення пухлини в поєднанні з локальним її насиченням протипухлинним препаратом.

Найчастіше метод застосовується для лікування пухлин печінки, зокрема найбільш поширеної патології – гепатоцелюлярного раку або метастатичних уражень печінки.

Якщо системна хіміотерапія передбачає введення протипухлинних препаратів системно, внутрішньовенно, і хіміопрепарат розподіляється рівномірно по всьому організму, що здійснює токсичний вплив на здорові органи та тканини. То вже при регіонарній хіміотерапії протипухлинні препарати вводяться через катетер безпосередньо в артерію, що живить пухлину. Так вдається досягти набагато вищої концентрації препарату саме в цільовій зоні. Але навіть в цьому випадку препарат проходить пухлину наскрізь.

Хіміоемболізація поєднує емболізацію судин пухлини з насиченням хіміопрепаратом, тому більша частина препарату лишається в пухлині та діє пролонговано.

Технічно процедура проводиться під місцевим знеболенням. Спеціальний інструмент вводиться в судинне русло (зазвичай в артерію передпліччя або стегна) та підводиться безпосередньо до пухлини. Процедура триває близько години та достатньо легко переноситься пацієнтом (відсутні наслідки пригнічення імунної системи, випадіння волосся тощо, які притаманні звичайній хіміотерапії).

Процедуру можливо поєднувати з радіочастотною абляцією пухлини, що дозволяє значно покращити результати комплексного лікування онкопатологій.

Основні показання до застосування трансартеріальної хіміоемболізації:

• гепатоцелюлярна карцинома або первинний рак печінки
• холангіоцелюлярний рак (утворюється з клітин жовчних проток)
• метастази колоректального раку, органів ШКТ, нейроендокринного раку та інших видів метастаз.